Минуло три роки і знов я повернулася до школи, до своєї улюбленої роботи - роботи соціального педагога... 

Мабуть, це доля.... 

Доля

Наснився мені чудернацький базар:

під небом у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

а другі – як бідні Міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто – і за мільони..............

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

(Ліна Костенко)